Україна - Словенія 2:0
Відбір до чемпіонату Європи-2016. Раунд плей-оф. Перший матч
14 листопада. Львів. «Арена Львів». 33 000 глядачів
Голи: Ярмоленко 22, Є. Селезньов 54
Україна: П’ятов – Артем Федецький, Хачеріді, Ракицький, В. Шевчук – Рибалка – Ярмоленко (О-др Караваєв 90+1), Сидорчук, Гармаш (Малиновський 80), Коноплянка (к) – Є. Селезньов (Артем Кравець 84)
Тренер – Михайло Фоменко
Словенія: Гандановіч – Бречко, Цесар (к), Б. Іліч, Б. Йокіч – Крхін, Куртіч – Ілічіч (Безьяк 63), Кампль, Бірса (Печнік 73) – Новаковіч (Люб’янкіч 90)
Тренер – Сречко Катанець
Судді: Й. Ерікссон – Класеніус, Вернмарк – Юганессон, Стремберґсон (усі – Швеція)44
Попередження: Є. Селезньов 19, Хачеріді 36, Ракицький 84 – Крхін 43, Новаковіч 36
«Вперед, вперед, відважні козаки,
зламать навік історії шляхи».
Сказати, що цей матч для всієї України був надзвичайно важливим – не сказати нічого. Уболівальники з усіх куточків нашої держави з’їхалися до столиці Галичини. Не лише усім серцем повболівати за національну команду, а й нарешті побачити, як на їх очах ламаються традиції. Особливо – неприємні. Особливо – для нашої збірної. Цей поєдинок мав переламати серію невдалих виступів «синьо-жовтих» у стикових матчах.
Знову, як і шістнадцять років тому, у плей-оф – Словенія. Думки про легкого та прохідного суперника треба було відкинути. Тим більше, гості бачили себе у цих протистояннях фаворитами. І як тут не довести протилежне? І таку невдалу традицію переламати? Та ще й двобій на фартовій «Арені Львів», яка поразки збірній точно не пробачила б.
Із капітанською пов’язкою за відсутності травмованого Ротаня на поле збірну вивів Коноплянка. Своєю грою в останніх матчах за «Севілью» цю роль він таки заслужив. Консервативний Фоменко не здивував - надзвичайних сюрпризів у стартовому складі України ми не побачили. Проте наставник «синьо-жовтих» замінами все ж довів – надію на молодь він покладає. Головне, щоб вона себе виправдала.
Неймовірна підтримка трибун «Арени Львів» з перших хвилин надихнула господарів поля на звершення. Особливо активним був лівий фланг, де ініціативу у свої ноги традиційно не боявся брати новоспечений капітан. Та результативною у першій половині зустрічі все ж виявилася права бровка. Ярмоленко після подачі з кутового вчасно зорієнтувався у ситуації та не залишив шансів словенським захисникам, продемонструвавши вміння забивати правою.
З початком другого тайму гості намагалися нав’язати нашій збірній свою гру. Проте пропустили знову. Автор першого забитого м’яча, помітивши ривок Федецького, віддав передачу по краю. Артем ж відпасував на дальню стійку, де уже Селезньов по-царськи її замкнув.
А вже згодом Євген міг доводити рахунок до розгромного, проте свій вбивчий момент змарнував. Гандановича обіграв, а стійку перехитрити не вдалося. Дніпрянин мало не просльозився. А Цесар, напевно, подумки подякував і видихнув з полегшенням. Його помилку наш форвард, на жаль, для себе і всієї України пробачив.
Такого перебігу подій підопічні Катанеца аж ніяк не сподівалися. Усю драматичність ситуації гостей можна було прочитати на обличчі їх керманича. В очах – відчай, а думки, напевно, про отой вже далекий 1999 рік, коли все складалося саме на користь його підопічних.
На табло горіло 2-0. Словенці зрозуміли – пора показати балканський характер. «Гості зуби» демонстрували, як могли. Перед домашнім матчем-відповіддю намагалися полегшити собі життя. Проте зробити рахунок зручнішим для себе їм не вдалося. Ні Новаковіч, ні компанія «здивувати» голом престижу Львів не змогли. Не допомогли гостям навіть заміни. Більше того, наші захисники грали надійно.
Вкотре «Арена Львів» довела свою фартовість. Не без старань підопічних Фоменка, звичайно. Та попереду матч-відповідь у Мариборі, де на щастя і везіння сподіватимуться вже словенці. Але традиції потрібно ламати. Бо коли, як не зараз? Бо хто, як не українці?
Автор тексту Марія Волошин, фото Микола Волошин для sportbest.net
| Комментарии (0) |