"Челсі", "МЮ", "Арсенал". За останні 15 років, чемпіонський титул в Англії розігрується саме між цими трьома командами. А були часи коли вони були на других ролях і бал в англійській першості правили інші. І хай дехто, ще може згадати часи домінування "Ліверпуля" та "Евертона", але були і значно менш відомі команди, які перемагали у найсильнішій лізі світу.

І якщо деякі з них продовжують виступати в англійській еліті ("Вулвергемптон", "Астон Вілла", "Ньюкасл Юнайтед", "МанСіті"), то багато з них перебувають на нижніх щаблях англійського футболу і єдине чим вони виділяються з-поміж інших – історія і клубні музеї.

Вони були першими: "Престон Норт Енд" (1889-1890)

Перший розіграш англійської першості – тоді ще Футбольної Ліги, відбувся у далекому сезону 1888/1889 рр., коли на наших землях про футбол ще не було нічого чути. І в тому сезоні чемпіоном країни стала команда «Престон Норт Енд». Запорукою успіху тієї команди був її президент – Вільям Санделл, який одним з перших став відкрито платити зарплату футболістам (річ нечувана як на ті часи). Команда, не програвши жодного матчу стала чемпіоном і володарем Кубка, тобто одразу ж в першому сезону зробила «золотий дубль».
В наступному сезоні «Престон» знову став чемпіоном, а після того тричі була віце-чемпіоном. На цьому славна історія команди практично закінчилася. Був ще правда Кубок Англії 1938 р., а у 1950-х рр. команда зупинялася за крок від чемпіонства. Але переважно, у ХХ ст. «Престон» виступав у нижніх дивізіонах англійської першості. Зараз команда виступає у Чемпіоншипі, де йде на 21 місці, за крок від зони вильоту. Але перспективи у команди однозначно є – зрештою, її тренером є Фергюсон – щоправда не сер Алекс, а його син Даррен.

Двоє з Шеффілду: "Шеффілд Уенсдей" (1903-1904, 1929-1930), "Шеффілд Юнайтед" (1898)

Крім Манчестеру на півночі Англії, є ще одне місто з двома славними командами – Шеффілд, металургійна столиця Англії. В ньому є два клуби "Уенсдей" на прізвисько "сови" та "Юнайтед" на прізвисько "леза". На початку минулого століття, саме ці два клуби диктували погоду в англійському футболі. Більше чемпіонств (чотири) здобув "Уенсдей", але першими титули здобули "Юнайтед" у 1898 р.

Після цього, тільки "Уенсдей" зуміли повторити свій успіх у 1929 та 1930 рр. Всі головні успіхи обох клубів припали саме на першу половину ХХ ст. і лише у 1991 р. "Уенсдей" зумів здобути Кубок Ліги. Наразі це останній успіх шеффілдських команд. "Уенсдей" зараз грає у Лізі 1 (відповідник нашої другої ліги), покинувши минулого сезону Чемпіоншип, а "Юнайтед" є середняком в тому ж Чемпіоншипі. Саме "Юнайтед" останніми грали в Прем’єр-лізі – в сезоні 2006/2007 рр.

Перший хет-трик: "Хаддерсфілд Таун" (1924-1926)

"МЮ", "Арсенал" та "Ліверпуль" свого часу відзначалися своєрідними хет-триками – здобували по 3 перемоги в чемпіонатах Англії поспіль. Крім них, таке досягнення має тільки один клуб, скромний, зараз "Хаддерсфілд Таун". Правда воно мало місце у середині 1920-х рр., та тим не менше.

Творцем перемог "тер’єрів" (прізвисько "Хаддесфілду") був легендарний тренер канонірів Герберт Чепмен. Саме в "Хаддерсфілді" він зробив собі ім’я, вигравши у 1922 р. Кубок Англії, а у 1924 та 1925 рр. ставши чемпіоном. Після того, як він очолив "Арсенал", команда під проводом Сесіла Поттера по інерції перемогла в чемпіонаті у 1926 р., а в наступні 2 сезони стала віце-чемпіоном.

На цьому успіхи "Хаддерсфілду" закінчилися – після цього жодного трофею клуб не здобув. Зараз команда виступає у Лізі 1 (відповідник нашої другої ліги). В цьому сезоні команда поки йде на 2 місці і є претендентом на вихід в Чемпіоншип.

Володарі Кубку Чемпіонів: "Ноттінгем Форест" (1978)

Як ви гадаєте, чи котрийсь з неодноразових володарів Кубку Чемпіонів та переможців Ліги Чемпіонів зараз виступає у нижчих дивізіонах свої національних першостей? Зараз є тільки один такий клуб – "Ноттінгем Форест".

Клуб з батьківщини Робін Гуда, за свою майже столітню історію здобув тільки 2 Кубки Англії у 1898 та 1959 рр. так було доки команду не очолив легендарний Браян Клаф. Цей любитель пива (був чемпіоном Англії з поглинання хмільного напою), спочатку вивів скромних "лісників" в еліту англійського футболу, а у 1978 р. несподівано для всіх здобув з ними чемпіонський титул. А в наступних двох сезонах він шокував Європу, вигравши два Кубки Чемпіонів.

Проте стати суперклубом європейського рівня "Ноттінгему" не вдалося – і мега-талант Клафа не міг компенсувати скромні можливості клубу.

Ще були 4 Кубки Ліги, але у 1993 р. команда вилетіла з Прем’єр-ліги, а Клаф пішов з команди. Відтоді "Ноттінгем Форест" зірок з неба не хапає. Зараз бовтаються між серединою та зоною вильоту Чемпіоншипу, і навіть не мріють про вихід в еліту.

Їх ще не забули: "Лідс Юнайтед" (1969, 1974, 1992)

Ріо Фердінанд, Роббі Кін, Гаррі К’юелл, Джонатан Вудгейт є достатньо відомими гравцями. Але команда, в якій вони зробили собі ім’я – "Лідс Юнайтед", зараз переживає не найкращі часи. А ще зовсім недавно вона гриміла на всю Європу. Вперше "Лідс" заявив про себе в повний голос в кінці 1960-х на поч. 1970-х рр. під керівництвом Дона Ріві та на чолі з Біллі Бремнером, здобувши два чемпіонства Англії (1969, 1974) та два Кубки УЄФА (1968, 1971).

У 1992 р. він знову нагадав про себе, коли команда в якій виблискував Ерік Кантона, завоювала своє третє чемпіонство.

Останні сплеск "Лідсу" припав на початок 2000-х рр. Тодішня команда, маючи сильний склад (крім вже згаданих футболістів, там виступали Найджел Мартін, Лі Боєр, Олів’є Дакур, Девід Бетті та ін.) під керівництвом Девіда О’Лірі у 2001 р. пробилася в півфінал Ліги Чемпіонів де поступилася "Валенсії".

Але необдумана трансферна політика президента Пітера Рідсдейла, призвела до фінансової ями та до того, що команду покинув тренер та провідні гравці.

Клуб з "Елланд Роуд", який мав всі шанси змагатися за найвищі місця, спочатку покинув Прем’єр-лігу, а згодом і Чемпіоншип. В цьому сезоні "Лідс" повернувся в Чемпіоншип. Залишається сподіватися, що він зуміє якнайшвидше повернутися в англійську еліту – там бракує цієї самобутньої команди.

"Барани", "Кларетові", "Помпея" і "Трактористи": "Дербі Каунті" (1972, 1975), "Бернлі" (1921, 1960), "Портсмут" (1949-1950), "Іпсвіч" (1962)

"Дербі Каунті" здобуло свої обидва чемпіонства у 1970-х рр. під керівництвом все того ж Браяна Клафа. Нещодавно вони ненадовго побували у Прем’єр-лізі, але швиденько вилетіли з неї. Зараз вони виступають в Чемпіоншипі під проводом молодшого сина Браяна – Найджела Клафа, і цілком ймовірно поборяться цього річ за вихід в Barclay’s Premier League.

Можливо Клаф-молодший зможе повторити успіхи Клафа старшого, хтозна…

"Бернлі" в минулому сезоні ще виступав в англійській еліті, запам’ятався кількома вдалими успіхами в матчах проти грандів, але втриматися наверху команда не зуміла. Цього року вони, як і "Дербі" можуть поборотися за повернення наверх. Але про якісь більші здобутки наразі не йдеться взагалі.

"Портсмут" зараз перебуває на межі виживання. Політика керівництва і проблеми з власниками загнали команду в глухий кут. А ще донедавна вона гриміла в Прем’єр-лізі. З непогано підібраним складом, минулоріч "Портсмут" вийшов в фінал Кубку Англії, але вилетів в Чемпіоншип.

Цього сезону трохи стабілізувалася ситуація з фінансовим станом команди. Можливо це стане початком нової ери команди. Успішної.

"Іпсвіч" засів в Чемпіоншипі вже давно і вочевидь надовго. "Трактористи" завжди претендують на вихід в еліту, і завжди їм чогось бракує. Минулого сезону їх очолив Рой Кін, який нещодавно успішно виконав задачу виходу в Прем’єр-лігу. Тому надія на легенду "МЮ" є головною опорою майбутніх успіхів "Іпсвічу".

І на завершення – ще років 10 тому, "Челсі" та "МанСіті" грандами не були. Багато в чому, цьому статусу вони завдачують вдалому збігу обставин. Цілком можливо така доля може спіткати і якусь з цих команд…