- Віталію Володимировичу, більшість експертів позитивно оцінюють гру вашої команди в першій частині чемпіонату. Як ви охарактеризуєте цей відтинок чемпіонату для «Волині»?
- В цілому я задоволений більшістю проведених матчів в цьому чемпіонаті. Я радий, що ряд гравців перспективно заграли краще, ніж грали. Деякі заграли в середньому краще, ніж грали, і багато гравців просто позитивно відіграли. Навіть ті, хто виходив на заміну.

Можу стверджувати, що «Волинь» показувала непоганий футбол. Шкода, що ми не змогли впертися із сильними командами, не налаштувалися на серйозну конкуренційну боротьбу, особливо у грі із «Динамо». Це нас, тренерів, розчарувало.

Багато ми помилялися тактично в обороні, хоча грали самовіддано. Помилки припускалися під час переміщення м’яча суперником біля нашої штрафної, не встигали ми швидко перебудовуватися. Отак потрохи й втрачали очки, які дали б «Волині» можливість піти на зимову перерву на четвертому місці. Це для нашої не такої вже багатої команди було б, вважаю, ще більшим успіхом.

- Восени склад «Волині» стабілізувався і ви використовували в основі визначену кількість гравців…
- Так, я вже знав, на кого опертися, але не вистачало нам Приндети і Годованого в захисті. Шкода, що вони так надовго травмувалися. Особливо не вистачало Бабатунде, який дуже б нам допоміг у кваліфікованих діях в атаці. Думаю, що коли він вилікується, то підсилить нам напад.

У першій частині про себе заявило кілька молодих гравців і це мені вселяє оптимізм на другу частину. Такі гравці підсилять нас.

Ще трохи вносили дезорієнтацію травми Козьбана, Шіша, «зламався» Нємчанінов - як у фізичному, так і в психологічному плані. Це також не дозволяло демонструвати стабільну гру.

Тому нашій команді ще є над чим працювати. Передусім над спортивною агресією, відповідальніше підходити до ситуації, коли вдається вигравати по ходу матчу. Ведучи в рахунку, не можна допускати до двох пропущених м'ячів, як це було в матчах проти «Ворскли» та «Металіста».

- Було помітно, що ви коригували ігрові амплуа своїх футболістів: Шабанов нарешті опинився все ж у центрі захисту, Матей був і на фланзі атаки, і під нападником, Ерік, Кобахідзе…
- Так, ми намагалися вибрати якісь найоптимальніші поєднання. В атаці, наприклад, довгий час пробували Кобахідзе. Не виходило в нього ефективно. Пересунули Еріка в цю зону – він почав реалізовувати з близької дистанції, хоч, ви знаєте, він може і здалеку пробити. Плюс Матей підтримував його. Кобахідзе повернули на позицію лівого півзахисника і він заграв чудово, по сучасному, двічі забив, можна це йому в актив занести.

Шкода, що не всі гравці з дубля приблизили себе до основного складу. Це і Хомченко, і Задерецький, і Роман та Андрій Никитюки, Владислав Шаповал. Шкода, що вони дуже невчасно і надовго отримали травми. Але я в них вірю, думаю, що якщо працюватимуть взимку і надалі, то основа від них нікуди не подінеться. Це стосується і Зінкевича, Петрова і Дудіка.  

- Як оціните літніх новачків команди?
- Абсолютно усіх можу позитивно оцінити з точки зору людяності та професіоналізму. Щодо майстерності і кількості помилок, то тут склалося по-різному. Закріпилися в «основі» Жуніч, Кобахідзе, Федорчук, Бабенко, у кількох матчах виходив Сваток. Всі заслуговують добрих слів і Гуменюк, і Бохашвілі, який довго був у лазареті, і Маріотто, і Воронін з Новаком.

- Коли ви визначитеся із кадровим підсиленням чи втратами перед зимовими зборами?
- У нас багато орендованих гравців з «Дніпра». Тому будемо чекати рішення Мирона Маркевича і тоді визначимося зі складом на перший тренувальний збір. Це буде не раніше початку січня. Крім того, ми завжди готові взяти талановитих і майстерних новачків. Маємо на прикметі 2-3 виконавців.

Крім того, сподіваюся, що наше керівництво підтримає команду і ми закриємо всі фінансові питання перед гравцями і персоналом до нового року, щоб всі почали його з хорошим настроєм. 

- Згадуючи осінню частину сезону, не можна окремо не сказати про матч з «Металістом»…
- Мене продовжує тривожити передусім ситуація із невизначеністю долі цього матчу. Компетентні органи федерації футболу, сподіваюся, будуть саме КОМПЕТЕНТНИМИ у прямому значенні цього слова! Для оцінки цієї ситуації відповідні органи нашого футболу повинні проявити максимум компетентності, спиратися на правду і професіоналізм. Адже всі думаючі люди у футбольному світі відчули, що в матчі «Волинь» - «Металіст» арбітр допомагав гостям. Спочатку ні за що нароздавав нам попереджень, потім видалив мене із тренерської лави, а в другому таймі просто перестав фіксувати очевидні фоли з «Металіста».

- Доводилося чути і читати чимало звинувачень представників «Металіста»…
-  Якщо ви, панове, з «Металіста» - гравці, керівники клубу – таке стверджуєте, то ви, певне, незрячі. Як вам грати у футбол такими?! Невже ви не бачили усіх упереджених дій Кутакова? Нові керівники «Металіста» не з того розпочали. Якщо команда не грає у добротний футбол, то не треба допомагати їй кулуарними методами.

Василь Кобін характеризував мене після матчу. Доля завела його в «Шахтар». Він дуже змінився там. Причому в негативному сенсі стосовно якості гри. Перш ніж характеризувати тренера, який 37 років у футболі, може варто подивитися на себе?! Покажи себе на полі! Кобін, не граючи в «Шахтарі», отримував зарплату, яку отримують 100 донецьких гірників, щодня наражаючись на небезпеку в шахті. Треба не тільки вміти говорити, але й м’яча відбирати чесно і жорстко! Коли його ставив Луческу, на правому фланзі оборони в «гірників» були проблеми. Не допоміг він і «Металісту» в єврокубках. Ви знаєте, як мені характеризували гру Кобіна волинські вболівальники?

- В коментарях часто пишуть, що він тримається у хороших клубах тільки через те, що в «Шахтарі» ретельно відносяться до виконання контрактних зобов’язань. Ще читав, що «Кобін знизив свій рівень, вимоги до себе. Ані техніки, ані майстерності, ані тактичної виучки. Сьомий розряд п’ятої ліги угорського футболу…» «Некоординований, швидкість зникла, атлетизму немає»…
- Я також вважаю, що він грубою грою у матчі проти «Волині» хотів довести брак майстерності.

- Про арбітраж Кутакова в цьому матчі висловлювалося й багато експертів…
- Я прочитав аналіз суддівства від Мирослава Ступара і все стало на свої місця. Як був він колись і хорошим футболістом та суддею, так і залишається авторитетною людиною у футболі. Ступар зрозуміло вказав на те, що Кутаков не просто помилявся – він зіпсував гру.

Але є ще суддівський «експерт» Шебек. Він входив у групу так званих «кілерів» у Федерації футболу. «Вбивав» команди за хороші гроші. Судячи із його сьогоднішньої активності, Шебек, певне, знову хоче бути в суддівському комітеті. Таке враження, що він умисно хоче бути ніби незрячим, аби підтримати арбітра, який нині виконує його колишні функції.

- Давайте повернемося до конкретних епізодів того матчу.
- Перший гол ми пропустили на 59 хвилині після того як при подачі кутового Федорчука штовхнули в спину і він не зумів перехопити пас на Едмара. Валерій впав після «коробочки» у виконанні Коельйо і Гоменюка. Був поштовх в спину Жажи і в цю щілину влетів м’яч! Груба помилка арбітра, який не побачив фолу на Федорчуку!

Йдемо далі. На 64 хвилині після отриманої травми відносять на носилках Матея. Шість хвилин ми грали в меншості, центральна лінія наша оголилася (а там міг бути або румун, або Маріотто, якому довгий час не дозволяли вийти на поле) і ми отримали пенальті у ворота та другий гол. Хіба дії судді, який не показав харків'янину Кобіну жовтої картки, не дав зробити заміну, не були упередженими і це не результативна помилка судді? Арбітр у цьому випадку виконував функції 12-го гравця «Металіста» замість нашого 11-го!

Потім була 76 хвилина. Мемешев за рахунку 1:2 подає кутовий. Боротьбу виграє Ерік, м’яч у штрафній. Едмар прагне вибити його і робить це рукою! Пенальті! Його також не призначили!

Отже, крім великої кількості непомічених фолів з боку «Металіста» маємо три помилки, які прямо вплинули на результат матчу – два голи в наші ворота і непризначений пенальті.

- Було ще ваше вилучення з тренерської лави…
- Так, не стримався і я, як тренер, мене вилучили. Я стояв зверху на трибуні і почувався, наче без акваланга в океані - задихався. Опинившись на трибуні, я відчув, що мені не вистачає команди. Упевнений, що так само і команді не вистачало мене. Можна сказати, що порушилася цілісність нашої контакту. Відтак другий тайм підопічні провели не так впевнено. Арбітр погасив футбольну агресивність моїх гравців.

Отож, це не просто був матч, в якому суддя помилявся або ж, хтось скаже, помилявся забагато. Арбітр цілеспрямовано працював проти «Волині», що в результаті вилилося у спробу його зірвати з боку наших вболівальників.

- Як, до речі, футболісти «Волині» відреагували на події в грі з «Металістом»?
-  Після матчу я в них запитав: «Хлопці, скажіть, можливо, я сліпий, я щось не так трактую? Ви в грі відчували тиск судді?» Вони в один голос завили, наче раби в кайданах: «Та що ви, Володимировичу, він не давав нам грати. Ми боялися в підкати йти. Туди не свистів, нам свистів».

- Як, на вашу думку, найкраще вчинити ФФУ по ситуації навколо цієї гри?
- Ми повинні переграти гру на нейтральному полі чи в Луцьку без глядачів. Так, ми не вітаємо таку поведінку глядачів. Розумію, що їх спровокував арбітр, але кому потрібні ці проблеми із санкціями стосовно клубу?.. Для мене самого це шоком було, коли вони побігли. Таким самим шоком були звинувачення про те, що це «Волинь» організувала зрив матчу.

Але знову ж таки погляньте: клубу, тренеру, команді порушувати регламент не можна. А от судді за «вбивання» команди відповідальності не несуть! То що – немає шансів на справедливе правосуддя?

Тому якщо ФФУ хоче бути по-людськи справедливою і чесною, вона ухвалить так: Кварцяному – грамоту і дискваліфікацію на один матч умовно, щоб я не задихався без футболу. Стадіон може один матч без глядачів перебути або ж умовну дискваліфікацію на  три матчі відбути. Не можна дуже грубо карати вболівальників, які прийшли подивитися і співпережити чесну боротьбу.

Якщо ж мене покарають сильно, то я просто закінчу з тренерською кар'єрою. Був вже період, коли я не працював півроку і нічого в українському футболі не сталося нового... Питання в іншому: після відбуття дискваліфікації я не зможу тренувати з однієї простої причини - через несприйняття згубної практики дуету «ФФУ - Комітет арбітрів». Воно йде врозріз з моєю свідомістю. Отримати інфаркт від таких дій я не хочу.

А я хотів би ще потренувати «Волинь» років з десять, виховати декілька гравців для національної збірної. Я планував Михайлу Фоменку запропонувати в майбутньому 4-5 виконавців. Вважаю, що це основне завдання для будь-якого тренера – не стільки очки, місця твоєї команди, скільки дбати про головну збірну країни.

Якщо ми отримаємо перегравання матчу і якщо програємо команді «Металіст», я першим потисну їхньому капітану руку, але це буде чесна боротьба. Тільки таким має бути футбол.

fcvolyn.net