- Ігорю, найперше про арбітрів за воротами. В Україні нещодавно почався експеримент із ними, а ось у Польщі цього тижня вирішили відмовитися від додаткових помічників судді. Як гадаєш, арбітри за воротами потрібні?
- Чим більше людей залучається до обслуговування ігор, тим гірше. Недарма колись казали: «Колективна відповідальність – це безвідповідальність». Раніше рішення приймав головний суддя. Тепер він прислуховується до помічника за воротами, лайнсмена. А у них може бути інша думка. Це все спантеличує. Уже було багато епізодів, що підтверджують мої слова. Якщо багато людей є відповідальними, то в результаті немає з кого спитати. Вважаю, у Польщі вчинили правильно. Арбітрів не повинно бути п’ятеро. В кожній команді по 11 футболістів, обслуговує ж гру шестеро суддів, делегат та інспектор. Скоро обслуговуючого персоналу буде стільки ж, як і футболістів на полі.          

- Взагалі, у своїй програмі дуже багато уваги приділяється українському арбітражу. Невже усе так погано у нас з цим?
- Ситуацію із нашим арбітражем можна назвати цирком. Приїхала людина, яка, прикриваючись рекомендаціями УЄФА, вирішила усе змінити. Наші арбітри вчилися одному, а зараз їх переконують в іншому. Ось нехай хоч один арбітр пояснить, що таке гра рукою, коли вона фіксується, а коли – ні. Я перестав ходити на прес-клуби до П'єрлуїджі Колліни, оскільки не розумію про що він говорить. Італієць може трактувати будь-яке рішення судді так, як йому вигідно, як він хоче. Думаю, не розуміють Колліну і самі арбітри. Вони просто не знають, що робити в тій чи іншій ситуації. Тому, це все – клоунада.

- П'єрлуїджі Колліна є достатньо авторитетним у футбольному світі арбітром. Невже він не здатен навести лад у нашому суддівстві, чи він просто не хоче цього робити?
- Колліна в Україні працює не безкоштовно. Його місячна зарплата 25 тисяч євро. У нас він уже майже три роки. Тож, тут італієць заробив близько мільйона євро. Що ви від нього хочете? У нього все гаразд.

Є багато запитань по роботі Колліни, ми ще не усе показали у своїй програмі. Одне із них стосується арбітрів, яких Колліна ввів у Вищу лігу, особливо у цьому році. Раніше, щоби потрапити в елітний дивізіон, арбітр повинен був пройти усі щаблі – попрацювати на рівні ігор товариства «Колос», першості області, судити ігри дитячих змагань і так далі. Такі судді, як Віталій Годулян чи Андрій Шандор свого часу могли обслуговувати по 2-3 матчі  дитячих команд. Вони поступово йшли до ігор Вищої ліги. А зараз можна півроку попрацювати в другій лізі, стільки ж у першій і перейти в Прем’єр-лігу. І який у неї може бути авторитет? Що вона знає і який має досвід? Колліна спершу довірив суддівство недосвідченим арбітрам, а потім, своїм листом, їх почав топити. Не розумію його.

- Колліну важко запідозрити в «кумівстві» чи в чомусь такому. Як гадаєш, які мотиви керують італійцем?
- «Кумівство» ще потрібно довести. Єдине, можна лише стверджувати, що дехто із суддів має привілейоване становище. Мені здається, що це стосується Сергія Бойка. До нього Колілна ставиться по-особливому. У мене немає жодних доказів. Але свої слова можу підтвердити тим, які помилки робить Бойко і те, як Колліна його виправдовує. Будь-яке рішення цього арбітра італієць виправдовував. Будь-яке. Тому і стверджую, що Бойко у привілейованому становищі. Дехто каже, що ця людина найближчим часом може потрапити в топ-групу європейських суддів і обслуговувати ігри Ліги чемпіонів.

- Можна простежити тенденцію по якості обслуговування ігор тої чи іншої команди?
- Тенденції не відстежував, тому про це нічого сказати не можу. У мене взагалі враження, що судді на футбольному полі займаються самоствердженням чи самореалізацією. Вони хочуть нав’язати свою волю, бути такими, як Колліна. Італієць їм ж постійно торочить: «Ви повинні бути господарями становища». Але не завжди треба бути господарем становища. Із Віталієм Годуляном не є близьким товаришем, але хочу його знову згадати. Якби він у матчі «Динамо» - «Шахтар» вигнав Ярмоленка, був би не просто скандал, а Бог знає що. А Годулян зумів стримати емоції, не показати червоної картки, на яку заслуговував Ярмоленко. Є дух гри і арбітри повинні це розуміти. А вони починають запалювати світлофори - жовте, червоне, знову жовте, червоне.

- Були перед Колліною нарікання на суддівство, тоді говорили про «конфлікт інтересів» керівника Федерації. Запросили рівновіддаленого від усіх авторитетного фахівця, а проблеми нікуди не ділися. У нашому футболі взагалі можна навести порядок, чи це не реально поки не зміниться усе суспільство?
- Якась одна людина проблему вирішити не може. Потрібно, щоби власники клубів зібралися і домовилися більше не давати гроші на суддів. Хто щоб не говорив, але арбітрам платять практично усі. Хтось із представників клубу виходить на арбітра і каже: «Нам не треба підсуджувати, але якщо ми виграємо, ти отримаєш певну суму грошей». Як гадаєте, це хабар чи ні?

- Тож, більшості вигідна ця ситуація…
- Потрібна воля керівників клубів і співпраця із правоохоронцями. Одного-другого за руку спіймали, покарали і на цьому усе закінчиться. Тоді у нас реально будуть суддівські помилки, а не упередженість.

Гліб Ваколюк, Футбол24